Останній удар по росії: чому ЄС не готовий?

Припинення прокачування газу з РФ до Європи через Україну, безперечно, стало б вирішальним чинником для остаточного краху економіки агресора. Глава Міненерго Герман Галущенко у серпні повідомив, що офіційний Київ не має наміру продовжувати транзит після завершення чинного контракту у 2024 р.

За словами міністра, переговорів із "Газпромом" з цього приводу не буде. Але, можливо, відповідну ініціативу виявлять самі європейці. "Продовження (транзиту – авт.) залежатиме від того, чи зможе Європа обійтися без ресурсів рф", – сказав він у коментарі ЗМІ. Отже, вирішальне слово залишається за Брюсселем. Там досі зберігали мовчання з цього приводу.

Мінус $40 млрд

Держконцерн "Газпром" продовжує залишатись основним спонсором злочинної війни Кремля проти України. Раніше "ОстроВ" зазначав, що плачевний стан російського бюджету цього року пов'язаний із падінням доходів від нафтогазового експорту.

У Мінфіні рф цього загалом і не приховують. Хоча сам "Газпром" давно перестав розкривати дані про закордонні продажі. Але є розрахунки галузевих аналітиків, опитаних інформагентством Reuters, згідно з якими за січень-червень ц.р. трубопровідний експорт російського газу до Європи становив лише 12,1 млрд м3.

Для розуміння: за весь 2022 показник був 62 млрд м3. Це означає обвал продажів на європейському ринку, ще нещодавно ключовому для "Газпрому".

За прогнозами, загалом за 2023 р. росіянам вдасться експортувати до ЄС не більше ніж 28 млрд м3. З них 22 млрд м3 – газопроводом "Турецький потік". Тобто, експерти вважають, що до кінця ц.р. транзит через Україну збережеться, але буде на мінімальному рівні.

У такому разі європейські доходи "Газпрому" впадуть до $12,5 млрд проти $52 млрд у 2022 р. Так, минулого року також було дворазове падіння газового експорту до ЄС. Але тоді росіянам удалося "виїхати" за рахунок високих цін.

Середня вартість продажів у 2022 р. на європейському ринку була $830/1000 м3, за даними Мінекономіки росії. У ц.р. вона становитиме близько $445, за експертними оцінками. При цьому "ОстроВ" раніше зазначав, що довгий час тримати ціну вище за ринкову росіяни не зможуть.

Так воно й сталося. На кінець травня котирування спотових газових контрактів на лондонській біржі ICE опустилися до $300/1000 м3. У червні-липні вони перебували в межах $310-480, на початку серпня – $340. Для порівняння: у серпні 2022 р. ці котирування досягали $3500/1000 м3.

Втрата $40 млрд для росбюджету в умовах санкцій та посилення економічної кризи – не просто чутливий удар. Образно кажучи, це останній цвях у кришку труни для країни-агресора. На це прямо вказує стрімке знецінення російської валюти.

Лише за січень-липень ц.р. рубль втратив 57% своєї вартості щодо долара та 73% до євро. Таким чином він зайняв "почесне" 3 місце у світі за слабкістю національної валюти. Попереду лише турецька ліра та аргентинський песо.

Центробанк росії у своєму коментарі зазначив, що девальвація рубля пов'язана зі скороченням експорту. А експортує росія в основному газ та нафту.

"Ведмедя" загнали в кут

Можливостей для прокачування в європейському напрямку у "Газпрому" залишився небагато. Спочатку відпав маршрут через Білорусь трубопроводом "Ямал-Європа" – після того, як уряд Польщі в травні 2022 р. вніс оператора польської ділянки цієї труби, компанію EuroPolGas (її співвласником є "Газпром"), до списку санкцій.

Потім у вересні 2022 р. були вибухи на трубопроводах "Північний потік-1" та "Північний потік-2", які зупинили транзит до ЄС через Німеччину дном Балтики. Діючі на сьогодні маршрути – через Україну та через Туреччину.

Але якщо через Україну можна прокачувати 142,5 млрд м3 на рік, то через Туреччину – не більше 15,75 млрд м3 на рік. Такою є проєктна потужність газопроводу "Турецький потік-2". Щоправда, росіяни через нього постачають більше: 22 млрд м3 у 2022 р.

Але навіть людині, далекій від інженерних знань у сфері трубопровідного транспорту, зрозуміло: якщо трубу та компресорне обладнання експлуатують із навантаженням, яке в 1,5 рази перевищує те, на яке вони розраховані – нічим хорошим (для труби та обладнання) це не закінчиться. Принаймні роками працювати в такому режимі вони не зможуть.

І у разі припинення транзиту через Україну "Газпром", хоч би він й хотів, не зможе замістити його, ще більше наростивши постачання "Турецьким потоком" – вони і так на граничному максимумі.

Ось чому можна лише посміятися з заяви глави МЗС Угорщини (відомого своєю яскраво вираженою проросійською орієнтацією) Петера Сійярто, зробленої в серпні ц.р. На прес-конференції в Будапешті, з серйозним виразом обличчя, він запропонував… перенаправити російський газ, що поставляється в Угорщину через Україну, на "Турецький потік": "Дуже важливо, що є газопровід "Турецький потік", адже його пропускна спроможність до Угорщини 8,5 млрд м3 і вона може повністю включити весь обсяг газу, що надходить із Росії за довгостроковим контрактом"…

При цьому міністр якось упустив, що згадана пропускна спроможність на 8,5 млрд м3 не простоює (тільки в такому разі його заява мала б сенс). Наразі весь цей обсяг законтрактований і використовується європейськими газотрейдерами. Навіть більше, ніж на 100%, як зазначалося вище.

Тому підписаний у серпні ц.р. контракт між турецькою держкомпанією BOTAŞ та угорською MVM CEEnergy передбачає постачання до Угорщини аж 275 млн м3 за весь 2024 р. Це ні про що – враховуючи, що угорська економіка за рік використовує 9-10 млрд м3.

Отже, якщо Україна не продовжуватиме транзит газу з країни-агресора і ЄС на цьому не наполягатиме – європейський збут для "Газпрому" майже повністю обрубується. Тобто, все впирається у позицію Єврокомісії з цього питання.

"Футлярний" рецидив

Раніше "ОстроВ" зазначав, що ще 2022 р. європейська економіка перестала залежати від російського газу. Завдяки переходу на танкерні постачання зрідженого газу зі США та країн Близького Сходу. Плюс активне впровадження ресурсозберігаючих технологій, розширення використання поновлюваної енергії.

Поточний стан європейського газового ринку підтверджує, що це була не разова ситуація, а нова стійка реальність (дуже сумна для Кремля). Вже в середині серпня в європейських підземних сховищах (ПСГ) було 96,4 млрд м3, за даними ENTSOG (Європейська мережа компаній-операторів газотранспортних систем).

Таким чином, євроПСГ задовго до старту опалювального сезону були заповнені на 90%. Для порівняння: у середині серпня 2022 р. показники були на рівні 78,9 млрд та 75,2%. При цьому, нагадаємо, закупівлі у "Газпрому" у ц.р. скоротилися втричі.

Це означає, що сховища ЄС вдалося заповнити практично без використання газпромівського ресурсу. Здавалося б, чому при такому стані речей офіційний Брюссель досі не сказав остаточного і безповоротного "давай, до побачення" російському газовому імпорту?

Ба більше, ще рік тому єврокомісар з економіки Паоло Джентілоні заявив, що ЄС готовий до повного припинення постачань  газу з росії. Готовий, але все ж таки не відмовляється від них остаточно. Змушуючи Україну продовжувати качати ресурс агресора через свою територію. Як так?

Тут треба згадати, як Єврокомісія 2022 р. нібито з метою боротьби з ціновим диктатом "Газпрому" встановила граничні верхні котирування спотових контрактів… на захмарному рівні $2974/1000 м3.

Тим самим дозволивши російському держконцерну підвищувати контрактні ціни для євроспоживачів. І, відповідно, збільшувати експортний виторг. Незважаючи на фізичне падіння обсягів продажу.

Тоді "ОстроВ" зазначав, що це було зроблено з єдиною метою: (про всяк випадок) підстрахуватися і не втратити "Газпром" як одного з головних постачальників. Притому що за фактом росіяни безнадійно втратили лідерство на євроринку. Європейці, як чеховська "людина у футлярі", звикли діяти за принципом "хоч би чого не сталося".

Резюмуючи, слід трохи поправити голову українського Міненерго. Продовження чи припинення транзиту російського газу залежатиме не від того, чи зможе ЄС без нього обійтись. Вже успішно обходиться другий рік поспіль. Головний і вирішальний чинник – чи готовий офіційний Брюссель подолати свою споконвічну "футлярну хворобу". До останнього часу високопосадовці не озвучували позицію з цього питання. Ані привселюдно, ані в кулуарах.

Але 7 вересня заступник голови Єврокомісії (і колишній єврокомісар з енергетики) Марош Шефчович нарешті виступив із заявою. "Я сказав би, що повністю відмовитися від російського газу – це поки що майже нездійсненна місія", – позначив він.

Що для України?

Аналізувати економічні наслідки припинення газового транзиту через Україну недоречно через дві причини.

По-перше, джерелом наповнення українського держбюджету мають бути не платежі "Газпрому" за прокачування, а компенсаційні виплати влади рф за збитки від агресії. По-друге, обсяги транзиту вже давно не ті, що були у 1990-х – 2000-х. Коли такі платежі справді були вагомими.

Але це зовсім не означає, що у разі припинення транзиту українську трубу можна різати на брухт, як це намагаються подати кремлівські пропагандисти.

На початку вересня Міненерго України повідомило про готовність газотранспортної системи до сталої роботи за умов нульового транзиту. Відповідні висновки було зроблено на підставі стрес-тесту, проведеного експертами під егідою USAID.

Залишається нагадати, що офіційний Київ та НАК "Нафтогаз України" вже років 5 закликають європейських газовиків зберігати свій ресурс в українських ПСГ. Вигода взаємна: НАК отримує плату за зберігання та транспортування, а ЄС підвищує рівень своєї енергобезпеки.

Що тут мається на увазі? Як зазначалося вище, загальний обсяг євроПСГ –близько 100 млрд м3. Тобто, зберігати більше у себе європейці фізично не можуть. Але якщо вони додатково розмістять в Україні 12-15 млрд м3 – це означатиме збільшення "запасу міцності" на 12-15%.

Це точно не стане зайвим для представників ЄС, які звикли багаторазово перестрахуватися з будь-якого питання. Тим більше, за таким чутливим, як енергобезпека.

У середині серпня в українських ПСГ знаходилося 600 млн м3 газу, що належить європейським газотрейдерам. Це мізер, виходячи з потенціалу зберігання 15 млрд м3 (для клієнтів з ЄС). Проте вже до середини вересня цифра зросла до 1,884 млрд доларів.

Можна прогнозувати, що і далі збільшуватиметься, бо європейські сховища вже заповнені практично "під зав'язку".